Брудне повітря і нервова система: нове дослідження забруднення з вищим ризиком БАС

Ми звикли думати, що смог б’є переважно по легенях. Але нові дані зі Швеції натякають: тривалий контакт із забрудненим повітрям може бути пов’язаний і з важкими хворобами нервової системи, зокрема з бічним аміотрофічним склерозом (БАС). Розповідаємо простою мовою, що саме знайшли вчені та як у побуті зменшити вплив смогу, якщо ви живете в Польщі.

брудне повітря в польщі - варшава

ЗМІСТ

  1. Що показало дослідження
  2. Що таке хвороби мотонейронів і БАС
  3. Які саме забруднювачі вивчали
  4. Як брудне повітря може впливати на нервову систему
  5. Що це означає для українців у Польщі: практичні кроки
  6. Коли варто звернутися до лікаря
  7. Джерела

Що показало дослідження

Дослідники з Каролінського інституту (Швеція) проаналізували, чи пов’язане тривале життя в умовах забрудненого повітря з ризиком хвороб мотонейронів і з тим, як швидко ці хвороби прогресують після діагнозу.

Коротко про дизайн:

  • порівняли 1463 людей із нещодавно діагностованими хворобами мотонейронів із 7310 людьми без цих хвороб (контрольна група);
  • додатково порівнювали з 1768 братами/сестрами пацієнтів (щоб частково врахувати спільні сімейні фактори);
  • оцінили рівні забруднення за адресою проживання протягом 10 років до встановлення діагнозу.

Що вийшло:

  • тривалий вплив забрудненого повітря був пов’язаний із вищим ризиком хвороб мотонейронів приблизно на 20-30%;
  • люди, які жили в районах із вищими рівнями забруднення, після діагнозу мали швидше погіршення рухових і дихальних функцій, а також вищий ризик смерті і більшу ймовірність потреби в інвазивній вентиляції легень;
  • коли аналізували окремо БАС, картина була дуже схожою.

Важливий нюанс. Це спостережне дослідження. Воно показує зв’язок, але не доводить, що саме забруднення “викликає” БАС. У житті завжди можуть бути додаткові фактори. Проте такі дані підсилюють думку, що чисте повітря важливе не лише для дихання, а й для нервової системи.

Що таке хвороби мотонейронів і БАС

Мотонейрони – це нервові клітини, які “передають команду” м’язам: рухатися, тримати позу, ковтати, дихати. Хвороби мотонейронів – це група станів, коли ці клітини поступово руйнуються. Тоді м’язи слабшають, худнуть (атрофуються), людині стає важче рухатися, говорити, ковтати, а іноді й дихати.

Бічний аміотрофічний склероз (БАС) – найпоширеніша форма хвороб мотонейронів. Її часто знають за міжнародною назвою ALS. Причини БАС здебільшого невідомі: є рідкісні спадкові випадки, але в більшості ситуацій мова про поєднання різних факторів, і вчені досі збирають пазл, тобто вивчають.

Які саме забруднювачі вивчали

У дослідженні оцінювали кілька поширених забруднювачів:

  • PM2.5 – дуже дрібні частинки пилу/сажі діаметром до 2,5 мікрометра. Для масштабу: це в десятки разів тонше за людську волосину. Через розмір вони можуть потрапляти глибоко в легені.
  • PM10 – частинки до 10 мікрометрів (теж шкідливі, але зазвичай “сідають” трохи вище в дихальних шляхах, ніж PM2.5).
  • NO2 (діоксид азоту) – газ, який часто пов’язують із транспортом і спалюванням палива.

Окремо варто знати орієнтири ВООЗ: у глобальних рекомендаціях щодо якості повітря (оновлення 2021 року) зазначаються дуже низькі “бажані” рівні середньорічного впливу, зокрема для PM2.5 та NO2. У реальному житті багато міст Європи час від часу мають перевищення, особливо взимку і Польща в цьому входить в трійку лідерів в ЄС. (про це окремий матеріал)

Як брудне повітря може впливати на нервову систему

Дослідники не “піймали” один-єдиний механізм, але наукова література часто обговорює два процеси:

  • Запалення. Коли ми довго вдихаємо подразники, організм може реагувати хронічним запаленням. Уявіть, що сигнал тривоги вмикається часто і надовго – це виснажує системи захисту.
  • Оксидативний стрес. Простими словами, це коли в клітинах накопичуються “агресивні” молекули, які ушкоджують тканини. Як іржа на металі: з часом може псувати “деталі” організму. Оксидативний стрес часто згадують у контексті різних нейродегенеративних хвороб.

Повітряне забруднення не означає, що “всі захворіють”. Але воно може бути ще одним чинником ризику, особливо при тривалому впливі.

Що це означає для українців у Польщі: практичні кроки

У Польщі проблема смогу найчастіше загострюється в холодний сезон (опалення, інверсії, безвітряна погода). Хороша новина: є прості звички, які реально зменшують вашу “дозу” забруднення.

1) Перевіряйте якість повітря перед прогулянкою

  • Якщо бачите, що показники PM2.5/PM10 високі, краще перенести пробіжку або довгу прогулянку на інший час чи в інший день.
  • В Польщі зручно користуватися державним порталом моніторингу якості повітря від GIOŚ (там же є дані зі станцій і попередження).

2) Обирайте час і маршрут

  • Менше машин – менше вихлопів. Якщо є можливість, ходіть вулицями, де слабший трафік, уникайте “коридорів” із заторами. Парк - краще ніж тротуарами з автомобілями.
  • Після дощу повітря часто чистіше (не завжди, але нерідко так).

3) Маска може допомогти, але не будь-яка

  • Звичайні тканинні маски майже не фільтрують дрібні частинки.
  • Для PM2.5 зазвичай потрібні маски з фільтрацією рівня на кшталт FFP2/FFP3 (за умови щільного прилягання). Це не “магічний щит”, але на піках смогу може бути корисно.

4) Подбайте про повітря вдома

  • Провітрюйте в години, коли забруднення нижче (орієнтуйтеся на показники).
  • Якщо у вас є очищувач повітря з HEPA-фільтром, він може зменшувати рівень частинок у приміщенні. Важливо регулярно міняти фільтри.

5) Якщо є хронічні хвороби – будьте особливо уважні

Смог може погіршувати перебіг астми, ХОЗЛ, серцево-судинних проблем. А нові дані підказують, що чисте повітря може бути важливим і для нервової системи. Тож логіка проста: менше вдихаємо бруду – краще для всього організму.

Коли варто звернутися до лікаря

БАС і хвороби мотонейронів – рідкісні. Але якщо ви помічаєте симптоми, які тримаються тижнями або прогресують, краще не відкладати консультацію сімейного лікаря (в Польщі це lekarz POZ), який за потреби направить до невролога. Насторожують, зокрема:

  • стійка слабкість у руці/нозі, яка наростає;
  • помітне “усихання” м’яза (атрофія) або часті посмикування м’язів;
  • проблеми з ковтанням, мовленням;
  • незрозуміла задишка, що посилюється.

Джерела

Дисклеймер. Ця стаття має інформаційний характер і не є медичною консультацією. Якщо у вас є симптоми або хронічні захворювання, зверніться до лікаря для індивідуальних рекомендацій.


Нові лікарі на ЛікарПол
Вгору